Струс головного мозку
Струс головного мозку — різновид черепно-мозкової травми, що спричиняється ударом або різким рухом (наприклад, під час падіння або ДТП). При цьому головний мозок сильно струшується, і м’які тканини за інерцією вдаряються у внутрішні склепіння черепної коробки.
Запідозрити в людини, яка вдарилася або впала, струс мозку можна за наявності перших симптомів:
- втрата свідомості після травми голови (навіть короткочасна);
- короткострокова втрати пам’яті;
- порушення (розмитість) зору;
- дзвін або шум у вухах, порушення слуху;
- нудота, блювання;
- головний біль;
- затримка у відповіді на запитання.
Ознаки струсу зазвичай з`являються незабаром після травми, а деякі — можуть з’явитися за кілька годин або навіть днів. Окремі симптоми, такі як головний біль, нудота, тощо можуть зберігатися до кількох тижнів.
Що робити в разі, якщо ви стали свідком події, що спричинила травму й підозрюєте в людини струс мозку?
Якщо людина у свідомості та скаржиться на головний біль — дайте парацетамол (за відсутності алергії). Якщо постраждалий непритомний, перевірте його дихання:
- якщо дихає — забезпечте йому стабільне бокове положення та викличте екстрену медичну допомогу;
- якщо не дихає — розпочніть серцево-легеневу реанімацію. Для цього натискайте посередині грудної клітини двома руками: основу однієї долоні накрийте другою долонею. Глибина натискання має становити близько 5–6 см. Частота натискань має складати близько 100–120 на хвилину. Продовжуйте безперервне натискання до приїзду медиків. Якщо є свідки події, які можуть вас змінити в компресії, робіть це кожні 2 хв.
Важливо не залишати людину з підозрою на струс мозку на самоті, продовжувати спостерігати за наявністю симптомів відразу після травми й через кілька днів після неї.
Необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, якщо постраждалий отримав травму голови на швидкості або впав із висоти понад 1 м, чи ви спостерігаєте хоча б одну з таких ознак:
- з’явилися проблеми із зором чи слухом;
- з вух або носа витікає прозора рідина (може бути з домішками крові);
- з’явилися синці за вухами чи під очима;
- з’явилися судоми, оніміння або слабкість частини тіла;
- з’явилися розлади руху: проблеми з ходінням, рівновагою; розумінням мовлення, самим мовленням;
- на голові з’явилася рана або вм’ятина.
